- просвічувати
- I -ую, -уєш і рідко просвіща́ти, -а́ю, -а́єш, недок., просвіти́ти, -ічу́, -і́тиш, док.
1) перех. Проймати, пронизувати світловими променями (про джерела світла). || Пропускаючи світло крізь предмет, робити його прозорим або доступним для зору якусь його частину. || Робити рентген.2) перев. недок., неперех. Світити, проникаючи крізь що-небудь (про джерела світла).3) перев. недок., чим і без додатка, неперех. Виднітися в проміжках, щілинах, просвітах і т. ін. між чим-небудь, проглядати крізь щось прозоре і т. ін. (про предмети). || чим. Проглядаючи крізь що-небудь, приваблювати зір якоюсь зовнішньою яскравою ознакою. || Вирізнятися кольором на тлі чого-небудь. || Злегка проблискувати, час від часу показуватися з-під чого-небудь.4) перех. Робити світлим, освітлювати що-небудь. || Пропускаючи світло крізь себе, наповнювати ним що-небудь.5) тільки 3 ос., тільки недок., неперех. Мати властивість пропускати світлові промені.6) перев. недок., неперех., перен. Проявлятися, відбиваючись на обличчі, в очах або знаходячи своє відображення в листах, творах і т. ін. (про риси характеру людини, її досвід, уподобання, почуття і т. ін.). || чим. Виражати внутрішній стан, настрій, характер і т. ін. (про очі, посмішку тощо).••
Просві́чувати очи́ма кого — пильно, гостро вдивлятися в кого-небудь.
7) неперех., перен. З'являтися в думках, у пам'яті, у сні і т. ін.••Просвіти́ло в голові́ кому безос. — кого-небудь вразила якась раптова думка або здогад.
II див. просвіщати II.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.